Стихотворение
ОСIНОВЫЙ КIЛ РАДI
Бедный Д.

Чоловiк каже: "гречка!"
Жiнка каже: "мак! мак!"
— Нехай так! Нехай так!
Нехай буде з гречки мак!

Рада каже: "самостiйность!"
Нiмець каже: "гох! гох!"
— Ох, ох, ох! Оце ж гох!
Щоб ты, бридкiй нiмець, здох!

Ждали лiта, ждалы лiта,
А прiйшла зима.
Була Рада, була Рада,
А тепер нема!

Ой ти, дядьку Мусiю,
Чи бачив ты чудасiю?
Як не бачив, подивись:
Любив нiмець Раду,
Цiлував iи колысь
Спереду и сзаду.

Цiлував и милував,
Кохав щиро, покы
Выпив всю iи красу,
Видавив всi соки.

Потiм с гетьманом Павлом
Перебив iй спину
И, проткнувши всю колом,
Кинув в домовину.

— От, тепер лежи i гнiй,
Бо була проворна.
Я ж казав тобi, дурнiй:
"Не кохай Эйхгорна!"

По заслузи маешь плату,
Голова змiнна!
Прокляне тебе, прокляту,
Трудова Вкраiна!